/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд1.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд2.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд3.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд4.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд5.JPG/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд6.JPG/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд7.JPG/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд8.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд9.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд10.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд11.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд12.JPG

/Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд14.JPG /Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд15.JPG /Files/images/art-pedagogka_bla_bulat/Слайд16.JPG

Департамент освіти і науки Запорізької міської ради

територіальний відділ освіти Олександрівського району

спеціальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) № 36 Дзвіночок

Запорізької міської ради Запорізької області

Педагогічний досвід роботи

«Застосування арт-методів у корекційній роботі з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення»

вчителі-логопеди СДНЗ №36

Біла Наталя Валентинівна

Булат Оксана Леонідівна

Запоріжжя 2018

Зміст

Актуальність та перспективність досвіду ……………………………..................3

Теоретичне обґрунтування проблеми………………………………………….….4

Технологія досвіду. Застосування арт-методів у корекційній роботі з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення:

1. Пісочна терапія…….………………………………….…………………………….5

2. Кольоротерапія………………………………….………….……………………….5

3. Музикотерапія …………………………………………….………………………...7

4. Лялькотерапія……………………………………...…………………………...…...8

5. Казкотерапія ………………………………………………………………………...9

Результативність досвіду …………………………………………………………....10

Висновки ………………………………………………………………………………..11

Список літератури…….………...……………………….........................................12

Додатки

1. Ігри з песочної терапії для індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми дошкільного віку із ЗНМ

2. Планування індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми середнього та старшого дошкільного віку із ЗНМ з використанням пісочної терапії

3. Ігри та вправи з кольоротерапії для дітей дошкільного віку із ЗНМ

4. Матеріали з музикотерапії для дітей дошкільного віку із ЗНМ

5. Логопедична лялька в роботі з дітьми дошкільного віку із ЗНМ

6. Перспективне планування з казкотерапії для дітей середнього та старшого дошкільного віку із ЗНМ

7. Сценарій гри-драматизації «Рукавичка» для детей старшого дошкільного віку із ЗНМ

"Дети должны жить в мире красоты, игры, сказки, музыки, рисунка, фантазии, творчества." В.А. Сухомлинский

Актуальність та перспективність досвіду

Одним з головних завдань виховання та навчання дітей дошкільного віку є розвиток мовлення. Рідна мова є ключем до пізнання навколишнього світу, розвитку комунікативних здібностей. Рівень розвитку мовлення має значний вплив на подальші успіхи дитини при навчанні у школі, її соціальну адаптацію.

Психолого-педагогічні дослідження в корекційній педагогіці показують, що в теперішній час спостерігається стійка тенденція до збільшення числа дітей із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). У дітей із ЗНМ порушено формування усіх компонентів мовленнєвої системи в їх єдності: звукової та смислової сторони мовлення, фонематичних процесів, лексики, граматичного складу мовлення. Діти, які мають мовленнєві порушення, потребують корекційного втручання.

На сьогоднішній день зарубіжними та вітчизняними фахівцями накопичений багатий досвід використання арт-методів у роботі вчителя-логопеда з дітьми, зокрема, дошкільного віку.

На наш погляд, для корекційної роботи з дітьми-логопатами можливо використовувати адаптовані до дітей дошкільного віку арт-методи, які включають в себе значний потенціал, що дає можливість якісно змінити процес розвитку мовлення. Арт-методи для дошкільників – це система ігор-завдань, яка не змінює основну програму, а максимально збільшує її ефективність. Використання адаптованих арт-методів в корекційній роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями, з погляду практиків (Медведєва О.О, Зінкевич-Євстигнеєва Т.Д., Грабенко Т.М. та ін..) дає безсумнівні переваги в активізації мовленнєвої діяльності дітей. А широкий спектр арт-методів допомагає вчителю-логопеду перетворити корекційну роботу з дітьми на цікаву, живу та творчу подію.

Вищевикладене обумовлює актуальність обраної теми та дає підставу для подальшого дослідження.

Мета дослідження – розробка методичного забезпечення корекції мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ засобами арт-методів.

Гіпотеза дослідження – при цілеспрямованій корекційно-логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку з використанням арт-методів буде забезпечена позитивна динаміка в оволодінні вмінням граматично правильно, зв’язно та послідовно викладати свої думки та активізація мовленнєвої діяльності дітей.

Об'єктом дослідження: мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку із ЗНМ.

Предмет досвіду – корекційна робота з дітьми дошкільного віку із ЗНМ засобами арт-методів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати спеціальну літературу з проблеми дослідження.

2. Адаптувати арт-методи: пісочна терапія, музикотерапія, кольоротерапія, куклотерапія, казкотерапія до використовування в роботі з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку з урахуванням корекційної спрямованості.

3. Розробити методичне забезпечення корекційного процесу.

4. Під час експерименту перевірити доцільність та ефективність використання арт-методів.

Теоретичне обґрунтування

Теоретичною базою досвіду є дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців щодо мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з використаням арт-методів: казкотерапії, лялькотерапії, пісочної терапії, кольоротерапії та музикотерапії (Т.Д. Зінкевіч-Євстегнєєва, Ленів З.П., Медведева О.О, Шорохова О.А., С.Г. Рибакова, М.В. Кисельова, Ю.В.Рібцун та ін.).

Зокрема, дослідники в галузі логопедії в пошуках ефективних засобів діагностики та корекції мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ звертають увагу на використання у даному процесі арт-технологій [11, с.10]. Докази вчених, що використання творчості для розвитку вміння виражати почуття та думки може надавати істотну допомогу у виробленні адекватної поведінки та підвищенні самооцінки, розвитку когнітивної сфери, творчих умінь і креативності, а також комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей, ще раз підкреслюють необхідність застосування арт-методів у корекційно-розвитковій роботі педагогів.

Отже, мистецтво, арт-методи є важливим фактором духовного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку. ЇЇ участь в художній діяльності з однолітками та дорослими розширює соціальний досвід, вчить адекватній взаємодії та спілкуванню у спільній діяльності, забезпечує корекцію порушень комунікативної сфери.

Дошкільне дитинство – один з найважливіших етапів в житті дитини:

Ø активне пізнання навколишнього світу;

Ø формування вміння жити в злагоді із самим собою та оточуючими;

Ø придбання перших елементарних знань, умінь, навичок;

Ø період активного засвоєння дитиною рідної мови, становлення і розвитку всіх сторін мовлення - фонетичної, лексичної, граматичної.

Діти із загальним недорозвитком мовлення мають такі особливості: невротична симптоматика, супутні діагнози, поведінкові проблеми, мовленнєвий негативізм, відсутність навичок комунікації, порушення здатності до прийому і переробки інформації тощо. Всі ці особливості вимагають цілеспрямованої корекційно-розвиткової роботи засобами мистецтва, тобто застосування арт-методів.

Вплив арт-методів:

Ø сприяють підвищенню інтересу до логопедичних занять;

Ø забезпечують ефективність корекції мовленнєвих порушень, а саме: поповнення та активізації словника, корекції граматичної будови мовлення, розвитку зв’язного мовлення;

Ø підвищують мотивацію мовленнєвого спілкування;

Ø створюють позитивний емоційний настрій;

Ø дають можливість експериментувати на символічному рівні;

Ø сприяють творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичного досвіду, художніх здібностей в цілому;

Ø підвищують адаптаційні можливості дитини до повсякденного життя, знижують втому, негативні емоційні стани;

Ø сприяють креативному розвитку дитини.

Детально вивчивши вплив арт-методів, ми відібрали 5 напрямків, які, на наш погляд, є більш ефективними в роботі з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку: пісочна терапія, музикотерапія, кольоротерапія, куклотерапія, казкотерапія.

Технологія досвіду

Застосування арт-методів у корекційній роботі з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Пісочна терапія – один з різновидів ігрової терапії. Природна потреба дитини «возитися» з піском визначає можливості використовувати пісочницю в своїй роботі не тільки психотерапевта, але і вчителя-логопеда (Додаток 1, 2). Пісочну логотерапію доцільно використовувати з раннього віку дітей. Основним атрибутом цього напрямку є ящик розміром 50*70*8 см блакитного кольору (це символізує небо й воду), заповнений піском. На полиці, або в ящику біля пісочниці знаходяться різноманітні предмети: іграшки, прикраси, біжутерія, стрічки, палички, які використовують для побудови пісочної композиції.

Завдання, які можна вирішувати, застосовуючи технологію пісочної терапії:

Ø стабілізувати емоційний стан;

Ø знімати м'язову напругу;

Ø розвивати тактильно-кінетичну чутливість і дрібну моторику;

Ø розвивати активність, розширювати життєвий досвід;

Ø удосконалювати візуально-просторове орієнтування і мовленнєві можливості;

Ø розширювати словниковий запас;

Ø освоювати навички звукового аналізу та синтезу;

Ø розвивати фонематичний слух та сприйняття;

Ø розвивати зв'язне мовлення та лексико-граматичні категорії;

Ø допомагати у вивченні літер, освоєнні навичок читання та письма.

Дії дітей з піском можна умовно розділити на 3 типи:

1. Вчинення певних маніпуляцій з пісочною поверхнею (діти заповнюють піском формочки, малюють на піщаній поверхні, роблять відбитки, збирають пісок в грудочки та створюють гірки) (Додаток 1, 2).

2. Проникнення в товщу піску, риття ямок і тунелів, ховання в пісок предметів з їх подальшим витяганням.

3. Організація сюжетів, створення композиції.

Кольоротерапія. У своїй практичній діяльності під час роботи з дітьми із ЗНМ ми використовуємо кольоротерапію. Як відомо, одні кольори приємні для очей, заспокоюють, сприяють припливу внутрішніх сил, бадьорять; інші - дратують, пригнічують, викликають негативні емоції. Кожен колір впливає на дитину по-різному, що враховується вчителем-логопедом під час роботи (Додаток 3).

Опис кольорів:

Червоний – колір дії, енергії та сили.

Помаранчевий – теплий та активізуючий.

Жовтий – колір впевненості, оптимізму, радості.

Зелений – колір рівноваги та гармонії, стабільності, цілісності, надії.

Блакитний – колір інтуїції, емоційності та духовного зростання, внутрішньої гармонії.

Синій – колір натхнення і творчості, віри та відданості.

Фіолетовий – колір таємничий, містичний.

Рожевий – колір ніжності, доброти, м'якості, комфорту та затишку.

Коричневий – колір надійності, захисту та міцності.

Білий – колір очищення, відкритості, єднання.

Сірий – колір прагнення до стабільності, розсудливості, почуття міри.

Вчені виділили фізіологічну та психологічну складові впливу кольору на дитину. І ці дві складові мають безпосередню близькість до емоцій. Різні емоційні стани викликають відповідні зміни у тілі: прискорення або уповільнення пульсу, зміну ритму дихання, швидкості реакції і т.п.

Використовуючи технологію кольоротерапії, при корекції звуковимови у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, можна відзначити, що діти швидше пораються із завданнями вчителя-логопеда, бо зацікавлені різноманітністю колірних відтінків, які оточують їх на заняттях. Використання кольоротерапії оптимізує процес корекції мовлення дітей із ЗНМ та сприяє оздоровленню всього організму дитини (Додаток 3).

Довготривалі періоди автоматизації та диференціації поставлених звуків втомлюють дитину. Використовуючи кольори в ці періоди, нудну роботу можна перетворити на цікаву, живу та творчу. На заняттях діти беруть в руки предмети, іграшки певного кольору, виконують з ними різноманітні дії, моделюють ситуації. Всі дії обговорюються. Потрібні звуки, таким чином, повторюються багато разів, а діти отримують задоволення від процесу роботи з кольором.

Завдання, які можна вирішувати, застосовуючи кольоротерапію:

Ø автоматизація та диференціація виправлених звуків за допомогою предметів різних кольорів;

Ø формування граматичної будови мовлення, розвиток зв'язного мовлення;

Ø розвиток загальної та дрібної моторики;

Ø навчання дітей розслабленню в залежності від навколишнього їх колірного простору;

Ø формування правильного дихання.

Вирішення цих завдань призводить до розвитку навичок саморегуляції, до розширення можливості керувати емоційно-вольовими станами. В результаті, у дитини розширюються межі спілкування з навколишнім світом, вона стає більш уважною, терплячою та радісною. Все це сприяє засвоєнню навчального матеріалу.

Музикотерапія. Музика, як найбільш доступний дитячому сприйняттю вид мистецтва, є потужним стимулом комунікації та інтеграції.

Музикотерапія – ефективний засіб здоров’язбереження та корекції мовленнєвих порушень дошкільнят.

Діти з мовленнєвими порушеннями часто не контролюють своє дихання, витрачаючи його в процесі висловлювання нераціонально, мають швидкий темп мовлення, говорять на вдиху. У них слабо розвинене музично-ритмічне почуття, слухове сприйняття, інтонаційна, ритмічна, мелодійна сторона мовлення, рухова та емоційно-вольова сфера. Нами застосовуються як традиційні, так й альтернативні прийоми музичного впливу для нормалізації емоційного стану, корекції рухових та мовленнєвих розладів в дітей із ЗНМ (Додаток 4).

До традиційних прийомів відноситься логоритміка (тісний зв'язок слова, музики та руху), в процесі якої активізується словниковий запас, відпрацьовуються поставлені звуки, закріплюється лексичний матеріал, розвивається м'язова активність та метроритмічне почуття.

Альтернативні музикотерапевтичні прийоми включають в себе:

Прослуховування класичних творів у виконанні симфонічного оркестру. При правильному підборі музика впливає на психофізіологічний рівень активності організму. Мажорна динамічна мелодія тонізує центральну нервову систему, піднімає настрій та артеріальний тиск, прискорюючи роботу серця, а мінорна мелодійна спокійна музика знімає перезбудження, доречна для релаксації.

Проспівування голосних звуків (складів) і нот звукоряду на диафрагмальному диханні. Актуально для розвитку дихального апарату, звукоутворення, профілактики бронхо-легенєвих захворювань. Методика заснована на взаємозв'язку між голосом, акустичною вібрацією та нервовими центрами. Проспівування заряджає енергією, заспокоює, знімає напругу, є профілактикою проти стресу (Додаток 4).

Звукові ігри з приголосними звуками. Дозволяють автоматизувати звуки, вдосконалюють дихальну функцію, є оздоровчим засобом при простудних захворюваннях, знімають втому і напругу. Наприклад, ігри «Літак», «Вітер», «Жуки», «Комарики», «Заводимо мотор», «Здувати кульку» (Додаток 4).

Рухові ритмічні вправи, танці. Танець, міміка та жест, як і музика, є одним із способів вираження почуттів і переживань. Рух і танець знімають нервово-психічне напруження, володіють психотерапевтичним ефектом.

Психогімнастичні вправи і етюди під музику. Вправи з поперемінними м'язовою напругою і розслабленням, ігри на усунення негативних емоцій, релаксаційні вправи та етюди з музичним супроводом для розвитку міміки і виразності рухів, зняття напруги.

Масаж, самомасаж під музику. Під впливом масажу (погладжування, розтирання, розминання) в рецепторах шкіри та м'язах виникають імпульси, які досягають кори головного мозку. Масаж тонізує центральну нервову систему, підвищуючи її регулюючу роль в роботі всіх систем та органів, має загальнозміцнюючу дію, підвищує тонус, еластичність та скоротливу здатність м'язів, стимулює діяльність нервових центрів. Наприклад, гра «Павучок» (Додаток 4).

Таким чином, застосування традиційних та альтернативних форм музикотерапії в організованій та самостійній діяльності, режимних моментах сприяє корекції психоемоційних станів і мовленнєвих порушень дітей із ЗНМ, музично-художньому розвитку і профілактиці простудних та інших захворювань.

Лялькотерапія. Ми маємо багатий досвід використання гри як ефективного методу корекції труднощів емоційно-особистісного розвитку дитини. В ігровій неформальній обстановці дитина дошкільного віку краще засвоює не тільки знання, а й дуже багато навичок та звичок, непомітно для себе починає коригувати свою поведінку й долати психологічні труднощі (Додаток 5).

Існує цілий самостійний напрям, що отримав назву лялькотерапія – це метод лікування та корекції за допомогою ляльок. Лялька використовується як проміжний об'єкт взаємодії дитини та дорослого.

Логопедична лялька – важлива складова корекційно-розвиткових ігор-занять. Вона може допомогти вчителю-логопеду зміцнити психічне здоров'я дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, зменшити хворобливі переживання, пов'язані зі станом мовлення, послабити негативні емоції, досягти емоційної стійкості, знайти віру в свої власні сили, сформувати більш позитивне ставлення до себе та оточуючих, поліпшити соціальну адаптацію.

Логопедична лялька значно підвищую інтерес, що полегшує засвоєння дітьми досліджуваного матеріалу, це, в свою чергу, сприяє активізації пізнавальної та мовленнєвої діяльності дітей із ЗНМ (Додаток 5).

За допомогою ляльки діти з порушеннями мовленнєвого розвитку мають можливість розвитку слухомовленнєвої пам'яті, включення в корекційно-розвиткову роботу одночасно і зорового, і слухового аналізаторів, формування орального праксису, кінетичних і кинестетичних відчуттів, знаходження правильного положення язика в ротовій порожнині, створення динамічного зорового образу артикуляційних укладів, фіксації чіткості та плавності рухів. З метою підготовки мовленнєвого апарату дітей до постановки звуків, вчитель-логопед спільно з лялькою, за допомогою віршованих форм може проводити артикуляційну гімнастику, що підвищує якість і ефективність її виконання; полегшує сам процес постановки та автоматизації мовленнєвих звуків (Додаток 5).

Логопедична лялька сприяє також вихованню артистизму. Діти з мовленнєвими порушеннями часто соромляться, відмовляються розповідати вірш або співати пісню самостійно, а разом з нею із задоволенням роблять це, намагаються стежити за якістю своєї звуковимови, її просодичної складової.

За допомогою логопедичних ляльок успішно вирішуються такі корекційно-розвиткові завдання:

Ø формування артикуляційних навичок;

Ø формування правильної звуковимови;

Ø постанова та автоматизація звуків;

Ø формування фонематичного слуху та сприйняття;

Ø формування складової структури слова, звукобуквеного аналізу та синтезу;

Ø засвоєння лексичних та граматичних засобів мовлення;

Ø розвиток навичок зв'язного мовлення;

Ø навчання елементам грамоти;

Ø розвиток загальної та дрібної моторики;

Ø розвиток комунікативних навичок;

Ø формування психоемоційного досвіду і розвиток психічних процесів.

Для практичної роботи з дітьми ми виготовили двох ляльок: дівчинку Елю та хлопчика Гошу, які завжди всіх зустрічають з посмішкою. У ляльок є відкритий рот, зуби, губи та язик. Вибір легких для вимови імен полегшує комунікацію дітей з ляльками. Як наочний посібник, вони можуть використовуватися в різних вікових групах (Додаток 5).

Казкотерапія є потужним корекційним засобом для будь-якої дитини дошкільного віку. Це процес перенесення казкових змістів в реальність. Казкотерапія дозволяє нам в опосередкованій для дошкільника формі впливати на розвиток мовленнєвих та психічних функцій.

Основний принцип казкотерапії – цілісний розвиток особистості, турбота про душу (в перекладі з грецького турбота про душу і є «терапія»). Під час використання ігрового казкового сюжету відбувається позитивний вплив на дитину в цілому, вона відчуває себе розкуто, вільно. В цей момент плавно запускається процес компенсації мовленнєвих та психічних функцій.

Завдання казкотерапії:

Ø створення сприятливої психологічної атмосфери;

Ø збагачення емоційно-чуттєвої сфери дитини (вміння співпереживати героям казки, вміння передавати емоційний стан героя казки, розвиток міміки, пантоміміки);

Ø вдосконалення звукової сторони мовлення, сприйняття і виразності;

Ø вдосконалення лексико-граматичних засобів мовлення;

Ø розвиток діалогічного та монологічного мовлення.

В атмосфері казки діти розкріпачуються, стають більш відкритими до сприйняття дійсності, виявляють велику зацікавленість у виконанні різних завдань. Таким чином, через використання казки, її сюжетних ліній ми вирішуємо багато корекційних завдань. Такі заняття, як правило, проходять на високому емоційному рівні, викликають високу зацікавленість дітей та сприяють значно швидкому усуненню недоліків у мовленні. Опрацьовуючи казку, діти вчаться долати бар’єри у спілкуванні, тонко відчувати один одного, знаходити адекватний вихід емоціям та почуттям.

Для соціально-особистісного та мовленнєвого розвитку дітей в корекційній роботі ми розробили перспективне планування з казкотерапії для дітей середнього та старшого дошкільного віку із ЗНМ (Додаток 6, 7).

В своїй роботі ми використовуємо:

Ø Казки з книги «Лабіринт душі. Терапевтичні казки» під ред. О.В.Хухлаєвої і О.Е.Хухлаєва, в яких всі історії є проблемно-орієнтованими, тобто кожна з них призначена для вирішення якоїсь однієї проблеми або декількох відразу. Наприклад, якщо у дитини є труднощі, пов'язані зі спілкуванням з однолітками, страхи і тривоги з різних приводів;

Ø «Артикуляційні казки про Веселого язичка», які сприяють появі інтересу до занять у дітей середнього дошкільного віку, прояву емоцій;

Ø «Фонематичні казки про Живі Звуки», завдяки яким діти знайомляться з голосними та приголосними звуками, вчаться чітко артикулювати та проспівувати звуки (довше-коротше, вище-нижче), відхлопувати ритм пісень кожного звуку;

Ø «Різнокольорові казки» Н.В.Ніщевої, які допомагають в цікавій формі розвивати мовлення дітей;

Ø ігри-драматизації, інсценування, різні види театрів;

Ø настільні ігри з циклу «Улюблені казки».

Результативність досвіду. Авторами досвіду розроблено перспективне планування індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми середнього та старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення, конспекти ігор-занять; у кабінеті логопеда створено сприятливе середовище та виготовлено необхідне обладнання для успішної реалізації поставлених завдань з використанням арт-методів; підібрано та систематизовано матеріали з пісочної, музичної, кольоро-, казко- та лялькотерапії.

Перед початком роботи над мовленнєвим розвитком дітей із ЗНМ під впливом арт-методів, нами було проведено первинне обстеження дітей середнього дошкільного віку згідно з діагностичними методиками. У дітей було виявлено поведінкові проблеми, бідність емоційних проявів, відсутність навичок комунікації. Протягом трьох років (2014 – 2017) ми відстежували динаміку згідно з проведеною діагностикою, результати якої доводять важливість, необхідність та актуальність використання арт-методів.

У дітей відзначається позитивна динаміка мовленнєвого розвитку: значно розширився словниковий запас, спостерігається вдосконалення граматичної будови та розвиток зв'язного мовлення. Виявлено зникнення небажаних форм поведінки, позитивне та адекватне оцінювання себе, невимушена поведінка дітей під час спілкування з дорослими та однолітками. Діти навчилися розуміти свій емоційний стан та оточуючих, мають уявлення щодо засобів вираження власних емоцій, вміють керувати своїми емоціями та адекватно виражати почуття.

Завдяки раціонально організованій корекційно-відновлюваній роботі з використанням арт-методів з урахуванням індивідуального підходу, вдалося отримати позитивну динаміку та поліпшити показники мовленнєвої активності дошкільників. На кінець навчального 2017 року маємо такі показники з оцінки розвитку дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку: високий рівень мають 22 % дітей, достатній – 42 % дітей, середній рівень мають 35 % дітей. Діти з низьким рівнем – 1%. Кількість дітей, у порівнянні з початком навчального року, з високим рівнем збільшилась на 15 %, з достатнім – збільшилась на 21 %, з середнім – зменшилась на 21%, а з низьким – на 15% .

Висновки. Використовуючи у своїй корекційній роботі вище вказані арт-методи, ми можемо констатувати, що їх вплив на дітей із ЗНМ дуже цінний. Їх використання чудово впливає на результати роботи з дітьми з різними порушеннями в розвитку мовлення, дозволяє кожній дитині діяти на власному рівні, бути прийнятим у дитячий колектив та допомагає створювати «ситуацію успіху», доброзичливий мікроклімат й ауру гармонії.

Необхідно відзначити, що терапія мистецтвом дуже цікава форма роботи з дитиною дошкільного віку, арт-методи дають можливість розкритися кожній дитині, створюють позитивний емоційний настрій, дозволяють експериментувати з почуттями, виражаючи їх у соціально прийнятній формі.

Використання арт-методів допомагає зміцнити пам'ять, розвиває увагу, мислення, сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичного досвіду, художніх здібностей дошкільника.

Арт-методи дуже ефективні в корекції ЗНМ та гармонізації розвитку особистості дошкільника з мовленнєвими порушеннями.

Список літератури:

1. Рібцун Ю.В. Професійний довідник вчителя-логопеда

2. Мєдвєдєва Є. А., Комісарова Л. Н., Левченко І.Ю. Артпедагогіка та арттерапія в спеціальній освіті

3. Грабенко Т.М., Зінкевич-Євстигнеєва Т.Д. Чудеса на піску. Пісочна ігротерапія

4. Пожиленко Є.А. Чарівний світ звуків та слів

5. Хухлаєва О.В., Хухлаєва О.Е. Лабіринт душі. Терапевтичні казки

Інтернет-ресурси:

  1. Про освіту:Закон Українивід5 вересня 2017 року №2145-VIII[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/651-14

2. Про загальну середню освіту: Закон України від13.05.1999№651-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/651-14

3. Про Національну стратегію у сфері прав людини: [Електронний ресурс]: Указ Президента України №501/2015 від25.08.2015 – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/501/2015

4. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001р. №2402-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14.

5. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001р. №2628-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14.

6. Большебратська Е.Е. Пісочна терапія. - Петропавловськ 2010 - 74с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pedlib.ru/Books/6/0136/6_0136-3.shtml..

7. Ленів З.П. Корекція порушень усного мовлення у дітей старшого дошкільного віку засобами арттерапії. Видавництво НПУ ім. МП Драгоманова, 2010 – 64с. [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://scholar.google.ru/citations?user=mat2WMIAAAAJ&hl=ru

8. Ленів З.П. Дефектологія, с. 27-31, 2008. Діагностика усного мовлення старших дошкільників засобами арт-терапії: навчально-методичний посібник. https://scholar.google.ru/citations?user=mat2WMIAAAAJ&hl=ru

9. Рібцун Ю. В. Використання логопедичної ляльки в корекційній роботі з дітьми з ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Альтернативна реабілітація : зб. ст. II Міжнар. науч.-практ. конф. із альтернативних методик реабілітації дітей та дорослих з обмеженими можливостями, інвалідністю, ВІЛ / СНІД, онкологічні та іншими важкими захворюваннями. - Мінськ: РІВШ, 2012. - С. 307-313. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://logoped.in.ua/?page_id=1304

Кiлькiсть переглядiв: 6673

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.