/Files/images/my-family-happy-10326307.jpg

Про способи зменшення адаптивного стресу у дітей.

Поради та рекомендації для батьків.

Авт. Ева Зеліньська (Ewa Zielińska)

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку на початку навчального року часто гостро сприймають адаптивний період. Їм не допомагають заспокоєння типу «скоро прийду». Ці слова означають для дитини одне – попередження перед чимось новим та небезпечним. Дитина плаче та тягнеться до батьків зі словами: «не залишай мене». Старші діти так само переживають розставання з близькими, але не показують своїх переживань так гостро як менші. Вони сповнені тривоги, міцно тримаються за руки батьків і намагаються керувати своїми емоціями. Дитина, незважаючи на вік, важко переживає розлуку з батьками.Але дитячий стрес можливо зменшити.

· Будьте послідовними. Прийняте рішення повинно бути послідовно реалізоване.

Батьки повинні бути впевнені, що похід дитини в дитячий садок є кращим рішенням, як для них, так і для дитини. Не можна в присутності дитини аналізувати, розглядати, обговорювати який садок є хорошим, а який поганим, обговорювати вихователів. Якщо ви хочете, щоб дитина прийняла ваше рішення, не можна демонструвати їй свої вагання та сумніви. Якщо спитати трирічну дитину: «Чи хочеш ходити в дитячий садок? » ви ризикуєте отримати відповідь – «Не хочу». Тому треба розуміти, що тільки ми, дорослі, вирішуємо такі питання. Дитину треба привчати до думки про дитячий садок і терпляче пояснювати: «Мама ходить на роботу, тато теж ходить на роботу, сестра ходить до школи. Дома нікого немає, і тому ти повинний ходити в дитячий садок».

· Налаштуйте дитину позитивно на дитячий садок.

Говоріть малюкові про садок тільки позитивні речі, наприклад, так: «у дитячому садку є багато дітей, які граються різними іграшками. Вихователька роздивляється з дітьми книжки, читає вірші, будує з кубиків вежі і гаражі для автомобілів. У дитячому садку дуже весело, там багато діток».

Буває так, що батьки не справляючись з дітьми в різних ситуаціях, лякають дитячим садом і вихователем, кажучи: «ось підеш у садок, вихователька навчить тебе їсти все», «от побачиш, як підеш в дитячий садок – сам будеш прибирати іграшки і тобі ніхто не допоможе». Скоро ти підеш у садок і там ти навчишся слухати, і т.і.» Ефект такого залякування миттєвий – дитина заспокоюється і слухається дорослого. Тільки в той момент, коли потрібно залишити їх під наглядом третьої особи в чужому місці дитина, згадуючи ті загрози з усіх сил обороняється, тому що ті «обіцянки» сприйняла серйозно. Такі зауваження дитина пов‘язує із вчителькою і дитячим садком. Це викликає додатковий стрес, ускладнює контакт з вихователем і посилює тривожність.

Добре також говорити дитині, хто буде відводити її до садка, а хто буде забирати. Намагайтеся не запізнюватися, адже для дітей в період адаптації кожна хвилина – вічність.

· Навчіть дитину самостійності.

Перші дні перебування дитини в дитячому садочку- це великий стрес. При відсутності самостійності він стає більш критичним, у дитини з’являється занепокоєння. Для того, щоб стрес хоч трохи звести до мінімуму слід подбати про те, щоб дитина (в міру своїх можливостей ) сама собі допомогла в таких ситуаціях, як: повідомлення про фізіологічні потреби, самообслуговування в туалеті, вдягатися, а також сидіти під час їжі за столом. Дитина зможе це зробити, якщо самостійно виконує це вдома. Тому в перші дні перебування дитини в дитячому садочку слід дбати про зручний вільний одяг який не вимагає застібання ґудзиків, ременів на штанцях, шнурування взуття тощо. Добре разом з дитиною вибрати речі, які вона в перший раз візьме з собою в дитячий садок (змінні речі, тапочки), в тому числі і улюблену іграшку, яка допоможе їй пережити цей непростий час.

· Не створюйте атмосферу поспіху, лише обережно та впевнено прощайтеся з дитиною

Не бажано приводити дитину в дитячий сад в останній момент, поспіх під час переодягання і, у зв‘язку з цим, нетерпіння вводять дитину в стан тривоги і збудження. Поспішаючи, у нас немає часу ні на посмішку, ні на похвалу. Коли ми самі весь час їх роздягаємо, кладемо одяг у шафу, нічого дивного не має в тому, що діти самостійно не виконують цього.

Прощання з дитиною має бути чутливим, але коротким. Не слід запитувати дитину: «Чи можу я йти? Швидше переодягайся, тому що я зараз йду». Не всі діти мають відчуття часу, тому запевнення типу: «Я за тобою прийду,…. хвилинку побудеш і я повернуся, … я йду в магазин, щоб щось купити» – не мають для малюка ніякого значення. Безумовно, краще сказати так: «я прийду за тобою після сну» або «як з’їси підвечірок я буду чекати тебе в роздягальні». Така інформація для дитини зрозуміла. Дуже важливо тримати своє слово. Воно дає дітям відчуття безпеки і одночасно впевненість в тому, що батьки прийдуть. Діти з порушеним почуттям безпеки драматично розстаються зі своїми близькими і відчувають тривогу набагато довше.

· Привчайте дитину до дитячого садка поступово

Маленькі діти швидко втомлюються від надлишку вражень і шуму. Тому для дитячого саду їх слід підготувати, поступово збільшуючи час перебування. Треба пам’ятати, однак, про те, що настане такий день, в який дитині доведеться зостатися довше, переодягнутися і лягти в перший раз на тиху годину.

· М’яка іграшка допоможе пережити важкий час

Кожна дитина має свою улюблену м‘яку іграшку. Дитині буде легше пережити розставання з батьками і вона охоче увійде до групи, тримаючи свою власну іграшку. Слід пам’ятати про те, щоб не залишати в кишені дитини крихітних іграшок, наприклад, які легко можна проковтнути. У дитячий садок також не слід приносити іграшки дуже привабливі і водночас дорогі. Вся увага виховательки зосереджена в першу чергу на дітей і вона не може стежити за іграшками. Якщо в групі з’являється одна нова і приваблива іграшка, всі діти захочуть з нею погратися, звичайно, в один і той же час. Тоді виникають конфлікти, а маленьким дітям важко зрозуміти слова : «Почекайте, або коли Катруся пограється, тоді ти зможеш пограти…»

· Приділіть дитині більше часу, ніж зазвичай

З перших днів перебування дитини в дитячому саду – це складний період для батьків і дітей. Тому особливо в цей час приділяти до своєї дитини більше інтересу, ніж зазвичай.

Тримаючи її на колінах запитати: «Що ти робила сьогодні в садку? З ким грався (лася)? Як звати твого друга?»

Відповіді на питання типу: «Що ти сьогодні їв на обід? Все з’їв що тобі давали? Чому не все з’їв?» і т. і. мають значення лише для батьків, а не для дитини. Тому, будь ласка, не дивуйтеся, що дитина не завжди може на них відповісти. На ці та інші питання достовірно відповість вихователька.

У розмові з дитиною необхідно зробити наголос на її самопочутті у дитячому саду, взаємини з колегами, дізнатися чи було їй весело, цікаво. У цей непростий час, необхідно виявляти до дитини особливий інтерес, любов і ніжність. Частіше, ніж зазвичай потрібно обіймати, висловлювати задоволення від маленьких досягнень, але не слід нагороджувати, купуючи чергову іграшку.

· Вихователька знає вашу дитину – поговоріть з нею і довіряйте їй

Діти, повертаючись із дитячого садка найчастіше розповідають про різні події, які мали місце в дитячому садку. Слухайте уважно, але не коментуйте, не повчайте. Поговоріть з вчителькою, якщо деякі факти і події, викликають ваші сумніви або здаються вам неправдоподібними. У деяких дітей є своєрідна уява і фантазія. Тому зробіть поправку на те, що дитина розповідає. Звичайно якщо не бреше, але у випадку сумнівів перевірте те що ви знаєте у виховательки. Вона надасть вам інформацію про дитину, її розвиток, успіхи, проблеми освіти і поведінку. Допоможе у встановленні причин, порадить як їх виправити, а потім разом ви встановите єдиний порядок дій. Тільки співпраця з вихователем, заснована на взаємній довірі принесе очікувані результати.

Як молодшим дітям, так і старшим важко адаптуватися до нової ситуації і нових умов. Сподіваємося, що поради та рекомендації допоможуть вам пережити цей непростий для всіх час. Успіхом для батьків і вчителів буде їх ефективність.

Кiлькiсть переглядiв: 1005

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.